Энергодар

[Milena]

Спасибо. Я на всяк случай детей с их дитями выгнала отсюда.
Ноют обе. После осенней эвакуации хрен выгонишь. Как никогда понимаешь, что такое дом. Хотя, кому я говорю? Вам это гораздо больнее.

[Солоха]

"Запорізьку атомну електростанцію було знову підключено до єдиної доступної резервної лінії електропередач через чотири місяці після її втрати, але ситуація з енергопостачанням на майданчику залишається надзвичайно крихкою під час війни та не є стійкою", — заявив гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.

Підключення до лінії 330 кВ є важливим кроком, оскільки останні місяці ЗАЕС покладалася на єдину магістральну лінію 750 кВ для зовнішньої електроенергії. Вона була необхідна для охолодження реактора та інших важливих функцій ядерної безпеки. До початку війни, в лютому 2022 року, в ньому було чотири лінії 750 кВ.

Зараз лінія 330 кВ перебуває під напругою і зберігається як резервна та готова до живлення ЗАЕС, якщо лінія 750 кВ стане недоступною або пошкоджена.

"Хоча повторне підключення резервної лінії електропередач є позитивним, ситуація із зовнішнім електропостачанням станції залишається дуже вразливою, що підкреслює ненадійну ситуацію з ядерною безпекою та безпекою на майданчику", - розповів Ґроссі.

1 березня 2023 року було пошкоджено резервну лінію електропередач 330 кВ на правому березі Дніпра. А 9 березня внаслідок російських ракетних обстрілів відключилась остання лінія зв'язку.

Під час конфлікту ЗАЕС наразі сім разів втрачала електропостачання за межами майданчика, що змушує її тимчасово використовувати аварійні дизель-генератори для отримання електроенергії

[ЗАЗ]

У тимчасово окупованому Енергодарі через катівні рашистів пройшли понад 1,5 тисячі людей. У місті таких місць десятки.

Про це в ефірі Громадського радіо повідомив міський голова Енергодара Дмитро Орлов, передає Цензор.НЕТ.

"Катівні є. Якщо брати публічні, де, всі, хто лишаються в місті, знають, де знаходяться люди, то їх дві. Це приміщення колишнього Управління СБУ і Національної поліції. Там вони розміщують публічні катівні, куди дозволяють приходити знайомими і родичам, заносити ліки. Якщо брати загальну чисельність, то їх близько десяти. Частина з них знаходиться на території промислової зони атомної та теплової станції, а частина – в місті", - зазначив Орлов.

За його словами, через ці катівні пройшли понад 1,5 тис. людей. Постійно там утримують близько 100 осіб.

Орлов додав, що на співпрацю з окупантами пішли до 5% освітян і представників місцевої влади.

За його даними, Енергодар залишили 70-80% місцевих жителів. Зараз у місті проживають близько 10 тис. людей. Джерело: https://censor.net/ua/n3457896

[Milena]

Ну так це істина.
В нас родичі є в окупації. На кожного анкета.

[Тушкан]

Ну так це істина.
В нас родичі є в окупації. На кожного анкета.

И что в анкете?

[Milena]

Ну так це істина.
В нас родичі є в окупації. На кожного анкета.

И что в анкете?

Откуда же я знаю? Они и по телефону боятся разговаривать.

[ЗАЗ]

И что в анкете?

Типа такого:

[Тушкан]

Странно, что ни от кого о подобных анкетах не слышал. Конечно, и общаюсь гораздо реже. Но ничего такого не всплывало и на различных телеграмканалах.

[Тушкан]

Це історія чоловіка, якому вдалося приїхати до окупованого Енергодару і повернутися. Деталі маршруту автор не розкриває, але поділився своїми враженнями:

Енергодар здається рідним і чужим одночасно. Багато незнайомих людей. По місту катаються "уазики". Рашисти, які проїжджають, оглядають кожного перехожого. Є пости "ДАИ". Я не пам'ятаю, коли останній раз бачив таке.

Місто сіре, сумне і брудне. Коли я зайшов у свою квартиру, то здивувався, що її не взламали або не опечатали. Хоча квартира на поверсі нижче сломані двері. Я побачив сусідів. Було страшно, що можуть здати. Але люди в будинку живуть у постійному страху. У нас досі є дежурні, які слідкують за під'їздом на випадок раптового приїзду рашистів.

У продуктових магазинах є все, але ціни космічні. Раніше я чув, що російські продукти несмачні, але цього разу переконався в цьому. На полицях також є товари з Бердянська, Мелітополя і навіть "л/днр".

Як я вже писав, в Енергодарі багато незрозумілих людей. Я точно знаю, що зустрічав кадировців. Дуже неприємні обличчя. Я бачив місцевих дівчат, які створили сім'ї з рашистами. Це сумно.

Місто ще не повністю русифіковане. Багато українських написів. Проте люди на вулицях не затримуються. Я зрозумів, що їхня головна мета — якнайшвидше потрапити додому та уникнути патрульних.

Мобільний зв'язок працює жахливо. Я купив сім-карту на ринку. Навіть на ринку люди ходять мовчки, наче шепочуть. Ніколи раніше не чув такої тиші на ринку. Проте сам базар виглядає як завжди. Селяни щодня привозять продукцію.

Мені здалося, що місто відкотилося на 15 років у розвитку, при цьому інфраструктура залишилася на рівні 2022 року. Я пам'ятаю, що в 2019 році, здається, в нашому будинку встановили новий ліфт. Тепер він не працює. Окупанти не знають, як ремонтувати українські ліфти. Або не хочуть.

Вдома тепло. Гаряча вода є. Взагалі Енергодар — це як оазис для окупантів. Вони підтримують тут життя. Підтримують.

Виїжджати з міста було складніше, ніж заїжджати. Деталей не буде зараз, але виникла проблема з телефоном. Я не знаю, що вони підключають до смартфонів, але їм вдалося відновити мої переписки в Viber і навіть послухати деякі дзвінки. Добре, що я про це чув, не вірив, але все одно підготувався. Навіть якщо рашисти обвішають себе програмами, вони дуже тупі і погано орієнтуються в багатьох речах. До речі, щодо рашистів. Акцент російської мови в них огидний. Дивуюсь, як люди, з яким у нас було стільки спільного, стали такими відсталими в світогляді. Трохи пізніше буде ще невеличкий текст про мої пригоди біля Запорізької АЕС. Треба щоб пройшов час, — від автора.

[Mantis]

Тушкан, я сегодня читал. Насколько я помню, это ваш родной город.
Примите мое сочувствие. Вам и остальным людям, которые вынуждены жить в совсем другом измерении. В некогда очень успешном и важном городе в Украине.
Сердце болит, когда читаешь такие тексты.

[Тушкан]

Это продолжение от того же автора. Затримка виходу другої частини статті пов'язана з очікуванням візиту місії МАГАТЕ, яка відбулася нещодавно. Справа була виконана, тому авторові нічого не загрожує. Перша частина за цим посиланням.
Дорога до Енергодару.
З метою безпеки, я не буду ділитися всіма деталями мого маршруту. Однак на шляху слідування в окуповане місто, я нарахував 23 блок-пости з різними видами перевірок. Десь просто перевірка документів, а в певних місцях я розмовляв одночасно з трьома окупантами по черзі. Можливо, мої відповіді слухає хтось інший у сусідній кімнаті, та порівнює інформацію. Тут залежить від людського фактора.
Після міста Дніпрорудне найцікавіше – з'явилися злі буряти. Чим далі їдеш по окупованій території, тим тупіші рашисти, одночасно небезпечніші. Якщо неподалік від Криму трапляються типові вояки, що діють за інструкцією, то в Енергодарі та навколо нього, відчуття, що зібрали максимальне біосміття, яке може легко завернути тебе в "буханку", якщо їм щось не сподобається.
Ті, хто знає, коли їдеш в Енергодар після села Балки, то відкривався чудовий вигляд на Каховське водосховище. Тепер це похмура картина. Будьте впевнені, рашисти вже замінували не тільки берег, а й деякі висохлі території. Причому це видно лише тому, що вони просто залишили дерев'яні ящики, купу різного сміття.
Окрім цих жахливих видів, поїздка в Енергодар взагалі супроводжувалася прийняттям сильного заспокійливого. Одна справа, коли ти тут живеш і катаєшся на окупованій території, а інша, коли ти зовсім недавно був у вільному світі, а зараз їдеш по супер важливій справі прямо в місто під виглядом звичайного цивільного, і не знаєш, що буде далі.
Пропускний пункт Енергодар. Тут цікаво. Потрібно отримати "добро" від кількох військових. У них, до речі, є хитрість - один добряк, який нібито нічого не запідозрив, наступний дивиться за реакцією інших в автобусі, і наступні окупанти вже можуть легко зняти тебе з автівки та кудись відвезти. Так що, ті, хто планує їхати в Енергодар, намагайтеся поводитися абсолютно однаково на всьому маршруті слідування. Якщо вас змусило життя повернутися, але ви знаєте, наприклад, що були волонтером ЗСУ, щоб не видати свого хвилювання - приймайте рецептурні заспокійливі та будьте максимально непідозрілими. Якими б тупими військові не здавалися, знайте, серед них є сильні та досвідчені військові психологи. Все ж таки їхня задача – охороняти Запорізьку АЕС. І вони не просто охоронці, вони ще й окупанти, мародери та насильники. Їх ніщо не стримує. Так я думаю.
Запорізька АЕС. Не буду вже приховувати – моя основна мета була наближення до станції та залишення невеличкої інформаційної посилочки розміром у сірникову коробку. Ця коробочка була успішно доставлена в Енергодар, попри рентген, як в аеропорту, але перед Мелітополем. Але все вже безпечно, пройшов час, тому не переймайтесь.
На якому транспорті я пересувався – писати не стану. Рашисти використовують міські камери, які були до окупації, а також помітив, що встановили якісь свої на деяких будівлях промзони. Також, поки я пробирався до необхідної точки, зустрічав порожні викопані окопи. Окопи старі, вони вже майже засипані піском. Але є й повноцінні укріплення з дерева. Дуже смішно це виглядає, коли пара таких окопів між першим та шостим блоком, перед "фонтанами". Вони розраховують вести бій перед атомними блоками? Так. Вони можуть.
Чи можна потрапити на територію ЗАЕС? Не знаю. Мені здається, після пережитого під час подорожі через блокпости, може й погодився б ризикнути, але бачив військових, що охороняють периметр станції - вони всі добре озброєні. Особливо багато військових за самою станцією, тобто у бік басейну. Зі сторони Мічуріна можна побачити багато нетипових надбудов над землею. Можливо, там вони мають різні боєприпаси, сховані прямо у землі. Не знаю.
Повторюся — місто, що застигло у 2022 році. Вулиці брудні, але основні проспекти чистять. Вулиці мітять й підлітки. Але ви більше не побачите бабусь чи дідусів, які сидять на лавочці біля дому. Ви більше не побачите людей, які гуляють вулицями міста з насолодою. Всі швидко йдуть.
Ситуація: я сиджу на своєму улюбленому місці, навпроти автобусної зупинки, де котеджі. Їде автобус з першої прохідної та виходять люди. Боже, це наші енергодарці. Нашу людину одразу видно – вони виходять і швидко як мурашки всі зникають. Це справді вражає.
Ті, хто зрозумів, про яку я зупинку пишу, то знають, що там поблизу є дитячий садок, біля якого я побачив кілька військових автівок. Тобто вони й у дитячих садках є.
Ринок. Як розповідав у першій частині, на ринку дуже тихо. Люди говорять навпошепки, або дуже тихо. Одна жінка розповіла мені, що на блокпостах треба щось давати військовим. Комусь грошима, 500 рублів наприклад. Хтось бере товаром. Беруть не багато, але по трошки з усіх.
Я не знаю, як вам описати, те, що я відчував, коли бачив наших людей, які живуть в цьому жаху. Мені хотілося плакати, просто ридати. Я бачу ці добрі обличчя, я бачу наших людей. Я бачу, як вони намагаються посміхатися, знаючи, що їхнє життя зупинилося. Вони просто виживають.
Найсумніше, коли бачиш людей похилого віку, які думають, що ніколи не побачать своїх дітей або онуків чи онучок. Ці очі не просто старої людини, це очі людини, у яких застигли сльози на очах. Не передати це відчуття. Місто, яке твоє, але навколо твоїх людей їздять якісь виродки.
Магазини. Я сходив в АТБ на центральній (російський варіант окупації "Мера маркет"). Російські продукти – це сміття. Полиці набиті товаром, в основному однотипним. Про аптеки. Якби ви побачили ціни на російські ліки – здивувалися б, і з нерозумінням запитали б мене: як старики живуть? Сам не знаю. Здається, я бачив, що деяких стариків лікують у лікарнях, є черги. Ну а тепер поговоримо про лікарню.
Все, що вам потрібно знати про черги до лікарів, які, до речі, приїжджають з рф, є правило – російські окупанти йдуть першими. Навіть якщо ти старенька бабуся, ледве стояча на ногах, якийсь бурят буде йти першим. Якщо хтось ображається, то "смотрящий" швидко нахамить у відповідь про "спасителей".
Єдине місце в місті, де я трохи відчув себе в старому доброму Енергодарі, це "старий міський парк". Тут майже все так само як і завжди. Як тільки виходиш за межі парку, то ніби повертаєшся в сувору реальність.
Окупанти активно користуються послугами нечисленних СТО. Вони навіть платять за роботу механікам. Також миють свою техніку на автомийках.
На Набережній є пара "кафе", де часто сидять окупанти. Сидять як з місцевими дівчатами, так і з довколишніх сіл.
Згадав, що в п'ятому мікрорайоні є під'їзд, який перефарбували в триколор. А пам'ятаєте великий прапор України в сьомому мікрорайоні на дев'ятиповерхівці? Його закрасили. Хоча багато залишилося нашої мови.
Проходив повз шкіл. Сумно. Діти як діти. Вони не винні. Такі ж посмішки. Але, школи російською мовою.
Чи чекають люди в окупації Україну? Так, звичайно чекають. Навіть не сумнівайтеся. Що б вам не говорили, Україна це добро, вона з нами в серці. Просто, вони хочуть звільнення вже зараз. Вони вже не можуть. Багато хто буквально на межі. Я в цю статтю не хочу включати історії, які мені розповів сусід... розповів про кількість самогубств, зґвалтувань, криміналу. Просто знайте, енергодарці, та й не тільки вони, всі, хто перебуває в окупації, живуть у страху. У страху, який раніше ніхто не відчував в Україні.

[ЗАЗ]

Спасибо Тушкан. Тяжело даже читать такое. Бедные люди.

[Milena]

Тушкан, дякую)
Я майже трошки юморну. Третій місяць сваха сидить в нас і назад в окупацію не хоче вертатись.
Хоча юмор так собі, гротесний.

[Тушкан]

Тушкан, дякую)
Я майже трошки юморну. Третій місяць сваха сидить в нас і назад в окупацію не хоче вертатись.
Хоча юмор так собі, гротесний.

А возвращаться она через Европу будет?

[Milena]

Тушкан, дякую)
Я майже трошки юморну. Третій місяць сваха сидить в нас і назад в окупацію не хоче вертатись.
Хоча юмор так собі, гротесний.

А возвращаться она через Европу будет?

Так. Через Польщу мабуть. Я цю їхню схему нихрена не розумію.

[Mantis]

Мне недавно рассказывали, как истязали работников АЭС, принуждая работать на станции. Ужас и моральный террор.

[Капля]

Мне недавно рассказывали, как истязали работников АЭС, принуждая работать на станции. Ужас и моральный террор.

Почему они не уезжают?

[ЗАЗ]

Мне недавно рассказывали, как истязали работников АЭС, принуждая работать на станции. Ужас и моральный террор.

Почему они не уезжают?

Тех кто не заключил контракт с Росатомом на станцию не пускают. Но и выехать не дают. Таким образом или нужно искать работу на стороне, которой нет или идти на их условия. Но выехать нельзя, если ты работник станции и не подписал контракт. Те кто подписал не могут выехать, потому, что контрактом не предусмотрено.

[Тушкан]

Мне недавно рассказывали, как истязали работников АЭС, принуждая работать на станции. Ужас и моральный террор.

Почему они не уезжают?

Тех кто не заключил контракт с Росатомом на станцию не пускают. Но и выехать не дают. Таким образом или нужно искать работу на стороне, которой нет или идти на их условия. Но выехать нельзя, если ты работник станции и не подписал контракт. Те кто подписал не могут выехать, потому, что контрактом не предусмотрено.

Знаю, что те, кто не подписал контракт с Росатомом в январе точно выезжали. Вроде бы серьезных проблем с выездом не было, кроме денег и времени. Возможно, кого-то и не выпускали из особо ценных работников, но мне такие случаи неизвестны. Относительно такого "Те кто подписал не могут выехать, потому, что контрактом не предусмотрено," ничего сказать не могу. Но им ведь и не мешает ничего уволиться. Такие случаи точно были. Вообще, как говорят местные, там много разных указов и постановлений, которые в реальности не работают. Представляете, там запрещена продажа спиртного. И, что, думаете, его негде купит?..

[ЗАЗ]

Знаю, что те, кто не подписал контракт с Росатомом в январе точно выезжали. Вроде бы серьезных проблем с выездом не было, кроме денег и времени. Возможно, кого-то и не выпускали из особо ценных работников, но мне такие случаи неизвестны. Относительно такого "Те кто подписал не могут выехать, потому, что контрактом не предусмотрено," ничего сказать не могу. Но им ведь и не мешает ничего уволиться. Такие случаи точно были. Вообще, как говорят местные, там много разных указов и постановлений, которые в реальности не работают. Представляете, там запрещена продажа спиртного. И, что, думаете, его негде купит?..

С временно оккупированных территорий не выпускают специалистов, которые работали или сейчас работают на Запорожской АЭС.

Об этом сообщил мэр Мелитополя Иван Федоров в эфире информационного телемарафона.

По его словам, оккупанты через пункт пропуска в Васильевке Запорожской области не дают выехать из временно оккупированных территорий на территорию, подконтрольную Украине, узкопрофильным специалистам, в частности тем, кто работал или работает на Запорожской атомной электростанции.

"Следует отметить, что рашисты перестали выпускать таких узкоспециализированных людей. Например, те, кто выезжает из Энергодара, кто работал или работает на атомной электростанции, вообще не могут выехать. Следует отметить такой нюанс, что даже пенсионеры, которые уже давно не работают в Энергодаре, также не могут выехать сегодня из Энергодара", - сказал Федоров.

https://www.unian.net/war/vyezd-iz-zaporozhskoy-oblasti-okkupanty-ne-vypuskayut-uzkoprofilnyh-specialistov-12013803.html

А как там на самом деле я конечно знать не могу. Знаю только то, что украинский интернет предлагает.

Глава Энергоатома Петр Котин рассказал NV о положении сотрудников Запорожской АЭС, которая находится под контролем российских оккупантов.

«Их не выпускают на всех блокпостах, выехать возможно только если действительно повезет. По ошибке только могут выпустить. У нас такие случаи были, но они единичные. Связь с рабочими есть», — сообщил Котин NV.

https://nv.ua/ukraine/events/voyna-v-ukraine-chto-proishodit-s-sotrudnikami-zaporozhskoy-aes-novosti-ukrainy-50331939.html