Retro » Сб май 03, 2025 6:25 pm
Нове зображення, зроблене космічним телескопом Джеймса Вебба, вразило астрономів кількістю зафіксованих на ньому далеких галактик.
Його назвали справжнім візуальним "бенкетом" з глибокого Всесвіту.
Про це пише Space.com.
На фото – безліч космічних об'єктів, зокрема зірки Чумацького Шляху, які помітні завдяки характерним променеподібним відблискам. Також там видніються галактики, розташовані на відстані мільярдів світлових років від Землі – вони є своєрідними "скам’янілостями" раннього Всесвіту.
Колір кожного об’єкта розповідає про його вік і відстань: молоді зорі світяться блакитним, старіші – червоним.
Особливо привертає увагу наймасивніше скупчення галактик у цій ділянці космосу. Його видно трохи нижче центру кадру – це скупчення світиться біло-золотистим сяйвом. Ми бачимо його таким, яким воно було 6,5 мільярда років тому – в епоху, коли Всесвіту ще не було й половини нинішнього віку.
"Понад половина всіх галактик у Всесвіті входять до складу подібних груп. Їхнє вивчення дає змогу зрозуміти, як окремі галактики об’єднуються у скупчення – найбільші гравітаційно пов’язані структури у Всесвіті", – зазначають у Європейському космічному агентстві (ESA).
Приналежність до галактичної групи суттєво впливає на долю самої галактики: під час злиття чи гравітаційних взаємодій вона може змінити форму, структуру, темп зореутворення – фактично, перезапустити свою еволюцію.
На зображенні видно величезне різноманіття галактик: від витончених спіральних систем до деформованих чи хаотичних форм, що свідчать про нещодавні зіткнення або злиття.
ЗАЗ » Вс май 11, 2025 8:15 pm
![[spasibo]](https://forum.zap.zp.ua/images/smilies/smile_02/smile152.gif "спасибо")
Retro » Вт май 27, 2025 4:30 pm
Українці з давніх-давен по особливому шанували трави. Їх використовували в кулінарії, медицині, домашній магії та релігійних обрядах.
Трійця – це перше велике свято літнього циклу обрядовості й, звісно, наші предки не могли залишити його без рослин-символів. У цей період вся зелень буяє найдужче – звідси на назва "Зелені свята", яка тепер об’єднує багато сенсів, народних вірувань та релігійну історію в єдиний цикл святкування.
Сучасна церква не має особливого чину освячення трав чи молитви на свято П’ятидесятниці , однак традиція освячувати зілля на Трійцю таки існує. Це не обов’язкова практика, а скоріше благочестива традиція: тож кожен збирає букет трав за власними вподобаннями.
Які трави шанували найбільше і могли святити.
Серед найбільш шанованих рослин – любисток, материнка, чебрець, медунка, полин, деревій, звіробій та ще багато інших. Народна увага до цих трав пояснюється їхніми властивостями та пов’язаними з цим зіллям легендами.
Степан Килимник у своїй праці "Український рік у народних звичаях в історичному освітленні" пише: кожна рослина мала свій глибокий символізм. З огляду на це жінки обирали, що садити на квітниках, та які трави збирати напередодні Трійці.
Цікавий факт від історика: Килимник зазначає, що квітників перед хатою, як досі поширено в українських селах, в давнину не було. Квітками опікувалися переважно дівчата й садили їх у тихому загородженому місці, щоб там не ходили ані собаки, ані кури. Називали такий квітник городчиком.
Раніше кожна родина на свято збирала окремий список квітів та зілля, складений з огляду на потреби.
Степан Килимник у своїх експедиціях з розповідей старожилів записав такі значення та символіку поширених трав:
Любисток – символ любові та злагоди;
Калина – образ вірності, невинності, туги в розлуці;
Полин – оберіг від відьомства та чортівні;
Татарзілля (лепеха) – чарівне зілля, оберігає від русалок, потерчат, злиднів;
Шальвія (шавлія, сальвія) – образ туги;
Материнка – символ материнської любові та здоров’я дітей;
Чебрець (Богородична трава) – спокій родини та, як і материнка, здоров’я дітей;
Барвінок – символ добрих духів, дівочої краси;
Конвалія – лікувальні квіти для серця;
Кривавник, деревій, липовий цвіт, шипшина – лікувальне зілля;
З огляду на ці значення стає очевидним, чому дітей купали в чебреці та материнці, калину садили біля дому, до букетів, які освячували в церкві часто додавали полин та барвінок, а лепехою і досі у багатьох регіонах встеляють долівку на Зелені свята.
Чим на Трійцю прикрашали оселі.
Будинки на свято часто прикрашали також гіллям дерев. І якщо дуб, ясен, липа, клен були улюбленцями людей, то осики старалися уникати. Її гілля ставили хіба що в "глухих кутках подвір’я – щоб відьми не заходили".
Осика вважалася грішним деревом – бо "пропустила цвяхи, коли розпинали Христа". З неї не будували хати (бо вірили, що у грішне дерево влучить блискавка), не цямрували криниць та не робили ритуальних речей (як от хрести).
Ще однією сакральною рослиною для давніх українців було жито. Люди вірили, що саме у житі, яке квітує, жили русалки і мавки: вони нібито могли залоскотати дівчат чи хлопців, які мали необережність йти повз наодинці.
Капля » Пн июн 02, 2025 11:57 pm
ЗАЗ » Вт июн 03, 2025 12:16 pm
Капля писал(а):100 процентов. Всё, что ни делается, - всё к лучшему. Даже если происходит что-то, что нам кажется не очень хорошим, возможно, это уберегает нас от чего-то гораздо более худшего.
Капля » Вт июн 03, 2025 7:17 pm
