Що насправді сталося в Ісламабаді і що зараз намагається зробити Трамп, — Девід Ігнасіос для WP (https://www.washingtonpost.com/opinions ... pens-next/)
▪️Трамп оголосив, що для досягнення вигідніших умов він блокує Ормузьку протоку. Лунали припущення, що через провал переговорів в Ісламабаді США можуть ще глибше зануритися в чергову «безкінечну» війну — що ці переговори могли стати прелюдією до нового і, можливо, ще небезпечнішого етапу конфлікту.
▪️Але тупикова ситуація в Ісламабаді не обов’язково означатиме повернення до війни. Блокада, безперечно, є тактикою тиску, але не насамперед військовою. Трамп не має бажання продовжувати збройний конфлікт. Він знає, що вигоди від цього обмежені, а ризик є великим. Натомість його метою є затиснути сильно понівечений Іран у економічні лещата, щоб побачити, чи змінять його лідери курс у рамках великої, всеосяжної угоди. Американська сторона очікує, що, незважаючи на минулотижневу паузу в Ісламабаді, контакти, ймовірно, триватимуть через пакистанських посередників. Кінцевою метою Трампа залишається вихід із ситуації.
▪️Оскільки іранський режим все ще стоїть на ногах після тижнів інтенсивних бомбардувань і все ще тримає в руках головні козирі у вигляді залишків своєї ядерної програми та здатності перекривати судноплавство через Ормузьку протоку, Трамп вирішив запропонувати те, що він міг би назвати угодою «Тіффані»: великий, блискучий пакет економічних вигод, включаючи скасування економічних санкцій, в обмін на повну відмову від іранських ядерних і ракетних програм та підтримки своїх проксі.
▪️Переговори в Ісламабаді розпочалися, як і очікувалося, жорстко - Венс і Галібаф виклали свої позиції. Але після довгих годин обговорення Галібаф справив враження на американську команду як витончений і професійний переговорник — і потенційний лідер нового Ірану. Чиновники вважають, що інші представники Корпусу вартових ісламської революції Ірану відкривають власні канали, оскільки також хочуть бути частиною майбутнього.
▪️На думку американських чиновників, сьогоднішній Іран, попри всю свою бравурність, перебуває в жалюгідному стані. Він переживає військову версію карантину через COVID-19, і після 40 днів війни економічна активність у країні майже відсутня. Зараз Трамп планує ще сильніше стиснути економіку Ірану в очікуванні що він здасться.
▪️Ця метафора «здатися» є обґрунтуванням блокади. Скороченою назвою цієї стратегії може бути «Операція «Епічна економічна лють». Кажуть, що Трамп усвідомив, що наземний наступ або інша військова ескалація можуть завести США у болото. Білий дім усвідомив, як і попереджали критики, що війни на Близькому Сході легко розпочати, але важко зупинити.
▪️Чиновники адміністрації Трампа бачать три можливі сценарії, коли США посилюють економічний тиск: По-перше, режим може бути повалений, і вони вважають, що такий результат є більш імовірним після припинення бомбардувань, ніж до цього; по-друге, Галібаф або якийсь інший новий лідер може вирішити перейти те, що команда Трампа назвала «золотим мостом» у нове майбутнє; або, по-третє, прихильники жорсткої лінії в КВІР можуть спробувати прорвати блокаду або завдати інших ударів, щоб змусити США піти на більші поступки.
▪️Якщо Іран, який все ще відчуває себе сміливим, спробує використати те, що він вважає своїми перевагами, шляхом військових або терористичних атак, Трамп може бути змушений вступити в ескалацію військового протистояння, якого він сподівається уникнути. У цьому полягає ризик стратегії, яку команда Трампа прийняла в Ісламабаді — вони показали, скільки США готові запропонувати, щоб досягти мирної угоди. Але Трамп не веде переговори поступово. Він вважає, що невеликі угоди дають невеликі результати.
▪️У цьому полягає логіка: збільшити «пиріг», навіть посилюючи економічний тиск на Тегеран, щоб той прийняв умови США. Мета полягає в тому, щоб переконати Галібафа та його колег перейти від революційної «справи», яка загрожує регіону, до справжньої країни, здатної швидко й вигідно модернізуватися, як її сусіди — Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати по той бік Перської затоки.
