Залужный

[Солоха]

У Великій Британії починає працювати перший український оборонний завод - виробничий комплекс компанії Ukrspecsystems, чиї безпілотники давно довели свою ефективність в умовах високотехнологічної війни.
Україна воює в умовах постійних ракетних ударів, руйнування інфраструктури та загрози для виробництв. А наші інженери створюють рішення, які народжуються безпосередньо з досвіду фронту. Вони вдосконалюють системи не за підсумками теоретичних досліджень, а за результатами реальних бойових застосувань.
Тому запуск виробництва у Великій Британії має глибоку стратегічну логіку. Це не перенесення центру тяжіння з України. Це розширення наших спільних спроможностей та створення другого контуру стійкості, який гарантує безперервність виробництва.
Ми залишаємо центр інженерної експертизи в Україні, а виробництво інтегруємо у британський оборонний простір. Ми створюємо нову якість партнерства, коли союзники не лише підтримують одне одного, а й формують спільну промислову базу безпеки.
Для України цей проєкт означає стабільність і можливість довгострокового планування. Для Британії - це посилення власної оборонної індустрії, доступ до технологій, перевірених у сучасній війні, та створення робочих місць. Це приклад того, як можна швидко інтегрувати бойовий досвід у промислові рішення і власну безпеку.
Тож ця подія не лише економічного чи технологічного значення, вона має стратегічний і навіть цивілізаційний вимір. Ми фактично закладаємо фундамент нової архітектури європейської безпеки.
Дякуємо британським друзям за лідерство, послідовність і довіру.

https://t.me/Zaluzhnui/1033

[Idaho]

Текст промови українською

Пишут, что уже и тизер промови на ютубе вышел:

https://www.youtube.com/shorts/Ufas70RRjN4

[ЗАЗ]

phpBB [video]

[Idaho]

Весело то как...
Украинцам в подобной ситуации свойственно краснеть, ну или там злиться. Но точно не ржать.

[Солоха]

Мав честь виступити у Парламенті Великої Британії, де говорив про участь українців у Другій світовій війні. Росія досі використовує цю війну для пропаганди і розпалювання ворожнечі проти українців.
Для Путіна Друга світова війна - головний консолідуючий чинник, а міф про "велику перемогу" є такою собі релігією виправдання вбивств. Переосмислення Україною війни як трагедії, спричиненої фашистським та комуністичним режимами, стали для Москви викликом. І агресія проти України подається як "продовження боротьби з нацизмом", так звана "денацифікація".
Хоча насправді український внесок у розгром нацистів був колосальним. Комуністичний режим так і не був засуджений після 1945 року, а Ялтинська система закріпила розподіл Європи.
Світ не має повторити помилок після Другої світової війни. Компроміс із агресором без його поразки означатиме лише відкладену війну. Підтримка України - це не лише підтримка держави, що захищається. Це захист принципів міжнародного права і демократії в світі.
https://t.me/Zaluzhnui/1035

[ЗАЗ]

Мав честь виступити у Парламенті Великої Британії, де говорив про участь українців у Другій світовій війні. Росія досі використовує цю війну для пропаганди і розпалювання ворожнечі проти українців.

Ну так власти Украины сами же отказались от признания своего вклада в Победу во второй мировой? Улицы Героев Сталинграда переименовывают, а солдат выкапывают . Чего уж теперь ? Всё, дело сделано. Нужно было раньше думать. Назад не отыграешь.

[Солоха]

Мав честь виступити у Парламенті Великої Британії, де говорив про участь українців у Другій світовій війні. Росія досі використовує цю війну для пропаганди і розпалювання ворожнечі проти українців.

Ну так власти Украины сами же отказались от признания своего вклада в Победу во второй мировой? Улицы Героев Сталинграда переименовывают, а солдат выкапывают . Чего уж теперь ? Всё, дело сделано. Нужно было раньше думать. Назад не отыграешь.

Не повторюйте рашахню. Яких солдат викопують? І для чого Сталін, кат України, повинен увіковічуватися на вулицях українських міст? До речі, хто такі "чорносвитники" або "чорні піджаки", вам відомо? А моїй бабусі відомо, як радянська армія заходила в село, збирала всіх чоловіків від 16 до 70 років, і в чому стояли, беззбройних, гнали попереду піхоти на кулемети. А позаду теж кулеметники стояли, в тому числі й такий собі Семен Зеленський. Це і був наш вклад, страшний та кривавий, і його у нас ніхто не забере

[YurekK]

Мав честь виступити у Парламенті Великої Британії, де говорив про участь українців у Другій світовій війні. Росія досі використовує цю війну для пропаганди і розпалювання ворожнечі проти українців.

Ну так власти Украины сами же отказались от признания своего вклада в Победу во второй мировой? Улицы Героев Сталинграда переименовывают, а солдат выкапывают . Чего уж теперь ? Всё, дело сделано. Нужно было раньше думать. Назад не отыграешь.

Современные ТЦК, получается, недорабатывают
Вон как можно было
А они там вовтузяться по одному

[ЗАЗ]

Це і був наш вклад, страшний та кривавий, і його у нас ніхто не забере

Никто и не претендовал. Сами спустили в унитаз.

[ЗАЗ]

Не повторюйте рашахню. Яких солдат викопують?

Садовый предложил обменять эксгумированные тела советских солдат на пленных бойцов ВСУ

https://nv.ua/ukraine/events/sadovyy-predlagaet-rossii-obmenyali-ostanki-sovetskih-soldat-50530345.html

Это норм? Зачем потом Залужному вещать про вклад в Победу? Явный же разбаланс в логике.

[Idaho]

Солоха, вы в данной ветке упоминали "кдбшні прийомчики". так вот их показательный и красноречивый пример:

Ну так власти Украины сами же отказались от признания своего вклада в Победу во второй мировой? Улицы Героев Сталинграда переименовывают, а солдат выкапывают . Чего уж теперь ? Всё, дело сделано. Нужно было раньше думать. Назад не отыграешь.

То, что делают кремляди при помощи своих агентов влияния (условных бужанских), ничто иное, как классическая подмена понятий и моральная инверсия.

рф апеллирует к Победе во Второй мировой как к священному моральному капиталу.
Однако, развязав агрессию против Украины, рф сама разрушает главный смысл той Победы — борьбу с захватнической и человеконенавистнической идеологией.
Война на уничтожение, удары по гражданской инфраструктуре, массовые убийства и пытки — всё это по своей логике ближе к практике гитлеровского нацизма , чем к образу «победителя-освободителя».

При этом, действуя методами агрессора, рф обвиняет жертву агрессии в «предательстве Победы» и «фашизме». В вину Украине ставятся несоразмерные вещи — переименование улиц, демонтаж памятников, пересмотр исторического нарратива. То есть символические и внутренние решения противопоставляются реальным военным преступлениям.

Это типичная гэбэшная тактика перевода стрелок с больной головы на здоровую:
- агрессор объявляет себя наследником антифашистской миссии;
- жертву агрессии клеймит «фашистами»;
- собственные действия, имеющие признаки военных преступлений, оправдывает борьбой с вымышленной угрозой;
- моральный язык Победы используется как инструмент пропаганды.

Последняя, из символа освобождения от нацизма, превращается в риторический инструмент для оправдания агрессивной войны и убийств— что по сути и является предательством ее, Победы, изначального смысла.

[Солоха]

Не повторюйте рашахню. Яких солдат викопують?

Садовый предложил обменять эксгумированные тела советских солдат на пленных бойцов ВСУ

https://nv.ua/ukraine/events/sadovyy-predlagaet-rossii-obmenyali-ostanki-sovetskih-soldat-50530345.html

? Зачем потом Залужному вещать про вклад в Победу? Явный же разбаланс в логике.

Обмін живого полоненого на рештки тіл 80річної давності - так, шок, але по суті благо для живих і можливість раші ще раз зробити побєдобєсне шоу - всім добре. І чому б генералу ВСУ не нагадувати про те, скільки зробила Україна і в "атєчєчтвєнную ", і після неї? Не бачу дисбалансу

[Солоха]

Дмитро Биков i
·
На ніч Борислав Береза викладає цікаві інсайди з внутрішньовійськової "пошти", де йдеться про централізовану організацію відповіді на статтю Валерія Залужного у Associated Press.
Прямо таки у наказовому порядку виділяються командири корпусів та бригад, щоб продовжити почату владою дискредитацію Залужного. Мета звісно - подача свого варіанта історії, що буде контрастувати з описаними Залужним подіями. Тобто, хтось у це має, на думку влади, повірити. Все та ж стара добра політична технологія "розділяй та володарюй".
Для такої місії виділено конкретних командирів та начальників управлінь - Комаренко, Сеник, Богомолов, Федосенко, Білецький. Спогади та свідчення цих командирів має вимістити провладне видання Бабель.
В оприлюднених Березою документах міститься частина питань, на які військові мають дати відповідь.
Такі собі "військові темники". Чесно кажучи я дуже негативно відношуся до таких наказів, вони максимально аморальні на мою думку.
І зверніть увагу на тенденцію: за два тижні після інтерв’ю Валерія Залужного для Associated Press почала відбуватися дуже показова медійна вистава, яку розігрує влада.
Один за одним з’являються військові, які раніше особливо не світилися в публічному просторі, але раптом знаходять час і бажання розповісти журналістам, що саме Залужний, виявляється, у всьому винен. Дехто виходить на інтерв’ю взагалі вперше. І що характерно — звинувачення звучать майже під копірку. Коли різні люди раптом говорять однаковими словами, це завжди викликає природне питання: хто ж написав текст?
Складається враження, що така щільність появи інтерв’ю — не збіг і не стихійна хвиля правди, яка раптом прорвалася назовні. Радше це виглядає як реакція на інтерв’ю самого Залужного, де він уперше досить відверто описав події 2022 року: зокрема історію з намаганням СБУ штурмувати штаб Головнокомандувача та втручанням вищого політичного керівництва держави у планування військових операцій.
Так само відверто і чесно він розповів і про епізод із контрнаступом 2023 року — коли президент намагався змінити вже погоджені з західними партнерами плани.
На Банковій, схоже, таких одкровень явно не чекали, і тим більше не були до них готовими. І тепер, коли слово вже сказано, залишається робити те, що в подібних ситуаціях роблять завжди: швидко пояснювати, що все було зовсім не так. Причому пояснювати на всіх фронтах одразу.
Ми бачимо різке зростання дискредитаційних матеріалів у телеграм-каналах, хвилі бот-атак у соцмережах (на собі відчув це), а тепер — і появу військових у медіа, які синхронно критикують колишнього головкома. Але це лише початок: найближчим часом можна очікувати ще серію публікацій та інтерв’ю, де критика і звинувачення на адресу Залужного будуть лунати дедалі голосніше, і це підтверджує Береза зі своїм інсайдом.
І на цьому тлі є ще одна деталь, майже символічна. У новинах телемарафону ви навряд чи почуєте про справді унікальну подію — відкриття першого українського оборонного заводу з виробництва дронів у Великій Британії, яка могла б стати предметом гордості, бо ж його відкрив саме Залужний. Але почуєте тони бруду на залізного генерала.
І, здається, це багато що пояснює.

[Солоха]

митро Биков is with Dmytro Bykov.
·
Італійське видання Huffpost вирішило описати портрет посла України у Великобританії Валерія Залужного, який зацікавив їх своєю неординарністю. Що в них вийшло читайте нижче в перекладі статті.
"Валерій Залужний — «приречений» (il predestinato).
У міжнародній політиці є постаті, які ніби створені для своєї ролі. Не тому, що вони цього прагнуть, а тому, що обставини, історія і очікування суспільства поступово підштовхують їх до певного місця. Валерій Залужний — один із таких випадків.
Його постать сформувалася не в кабінетах і не в політичних інтригах, а на війні. І саме війна зробила його символом — не лише військовим, а й потенційним політичним лідером.
Після звільнення з посади головнокомандувача ЗСУ та призначення послом у Великій Британії, Залужний ніби відійшов у тінь. Але це лише зовнішнє враження. Насправді його присутність у публічному просторі не зникла — вона змінила форму.
Його майже не видно в щоденній політиці, він не робить гучних заяв і не веде відкритої політичної кампанії. Але саме ця стриманість лише підсилює відчуття, що перед нами — фігура, яка може зіграти ключову роль у майбутньому України.
Залужний уособлює тип лідера, якого часто шукає суспільство в умовах війни: компетентного, стриманого, без зайвого популізму. Людину, яка не говорить більше, ніж потрібно, але при цьому викликає довіру.
Водночас його популярність створює напруження. У політичних системах рідко комфортно співіснують чинна влада і настільки сильна альтернативна фігура. І хоча відкритого конфлікту немає, сам факт існування такого потенційного конкурента впливає на баланс сил.
Його «відсилку» до Лондона можна трактувати по-різному: як дипломатичну місію, як спосіб використати його авторитет на міжнародній арені або як спробу віддалити його від внутрішньої політики. Але в будь-якому випадку це не зменшує його політичної ваги.
Залужний — це не класичний політик. І саме тому він цікавий. Він не будує партії, не формує команди публічно і не веде боротьбу за владу у звичному сенсі. Але водночас залишається одним із найбільш очевидних кандидатів на лідерство в майбутньому.
Його сила — у поєднанні військового досвіду, особистої репутації та суспільного запиту на новий тип керівництва.
Чи стане він політичним лідером — питання відкрите. Але вже зараз очевидно: якщо Україна колись опиниться перед вибором нового керівника, ім’я Залужного буде серед перших, які згадають.
Саме тому його називають «приреченим» — не в негативному сенсі, а як людину, якій, можливо, судилося зіграти більшу роль, ніж він сам планував."