Внесенный нардепом Лапиным проект закона об уголовной ответственности за недостоверную информацию в интернете - это конец свободы слова, - Бутусов
Законопроект №10139 об уголовной ответственности за умышленное или случайное распространение недостоверной информации в СМИ и интернете, который 12 марта зарегистрировал депутат "Народного фронта" Игорь Лапин, - это прямое нарушение свободы слова и прав человека.
Журналист отметил, что при всем уважении к Игорю Лапину, одному из героев-добровольцев "Айдара" в 2014-м, данный законопроект - откат гражданских свобод и категорически неприемлем в демократическом обществе.
"В интернете и в СМИ очень много мусора, провокаций, РФ ведет информационную войну, волны фейков бьют по нашему обществу. Но это не только у нас происходит - но и в странах Европы и Америки. И бороться с провокаторами надо не ограничением свободы слова, а так как это делают, например, в США - проводят расследование по фабрике фейков из РФ, принимают решения суда и парламента, закрывают аккаунты согласно правовым решениям, принимают судебные запреты", - написал Бутусов, добавив ,что попытка государства контролировать, что есть правда, - означает конец свободы вообще, а также перспективу для чиновников решать свои личные вопросы путем атаки на источники распространения информации.
По словам главреда Цензор.НЕТ, только благодаря свободе в интернете в Украине произошла революция, а людей объединила сеть, которую Янукович не мог контролировать.Только благодаря свободе в интернете Украина и ее друзья во всем мире смогли дать отпор российской агрессии - потому что российские войска психологической войны МО РФ и все российские СМИ не смогли перебить коммуникацию украинцев в интернете.
В связи с этим, Бутусов призвал нардепа отозвать поданный законопроект.
"Уважаемый Игорь, прошу немедленно снять этот законопроект с регистрации. Для фракции "НФ" подача таких законопроектов - это ошибочное и недостойное решение. Свобода - это главное украинское оружие. Не выбивайте его из рук страны", - написал он.
https://amp.censor.net.ua/news/3117236/ ... formatsiyuСамого текста проекта я не нашла, только вот такой "анализ"
Аналіз Законопроекту 10139 щодо запобігання розповсюдженню недостовірних відомостей у ЗМІ
засобах масової інформації та в мережі Інтернет. За це передбачено покарання у вигляді штрафу — до 8500 грн або громадські чи виправні роботи. При цьому, відповідальність настає незалежно від того, чи ЗМІ свідомо поширили недостовірну інформацію чи зробили ненавмисну помилку. Відповідальність за умисне поширення у засобах масової інформації, мережі Інтернет завідомо недостовірних відомостей, які ганьблять честь і гідність іншої особи відрізняється лише розміром штрафу (17 000–34 000 грн.) та тривалістю громадських чи виправних робіт. Якщо ж інформація стосується обвинувачення у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину або поширена під час виборчого процесу відносно кандидатів у депутати, членів партій — суб’єктів виборчого процесу, кандидатів на пост Президента України — штраф може сягати 17 тис. грн. та 54 тис. грн. — якщо така інформація поширювалась умисно. Водночас, якщо інформація буде спростована або видалена до моменту притягнення особи до відповідальності за її поширення, це слугуватиме підставою звільнення від кримінальної відповідальності.
Коаліція “За вільний інтернет” послідовно наголошує на неприпустимості впровадження кримінальної відповідальності для ЗМІ та інших осіб, які поширюють публічно свої ідеї та інформацію. Подібні законодавчі ініціативи можуть слугувати небезпечним інструментом для цензури та тиску на незалежні медіа. Навіть загроза бути притягнутим до кримінальної відповідальності створює “охолоджувальний ефект” для поширення суспільно важливої інформації, адже будь-яке розслідування про зловживання чи корупцію від початку міститиме ризик отримати у відповідь заяву про злочин.
Комітет ООН з прав людини, спеціальні представники з питань свободи вираження поглядів в ООН та ОБСЄ та Рада Європи у своїх резолюціях закликають держави розглянути питання про скасування кримінальної відповідальності за дифамацію там, де вона досі існує. Повернення України до практики кримінального засудження за “наклеп” однозначно стане суттєвим відступом від наших міжнародних зобов’язань у сфері прав людини.
Законопроект також пропонує зміни до Цивільного кодексу, передбачаючи можливість в судовому порядку забороняти (припиняти) розповсюдження у мережі Інтернет інформації, яка порушує особисті права особи шляхом її видалення. Такі справи пропонується розглядати у спрощеному позовному провадженні (незалежно від розміру заявленої моральної компенсації), хоча і з обов’язковим проведенням судового засідання, якщо про це буде клопотання однієї з сторін. При цьому, вдвічі скорочуються строки на розгляд справи (до 30 днів) і подання відзиву на позов (лише 7 днів замість можливих 15 днів).
Таким чином, ЗМІ чи особа, яка поширила інформацію онлайн, буде суттєво обмежена в строках для підготовки свого захисту та зібрання доказів достовірності інформації. Більше того, у випадку, якщо ЗМІ чи позивач захоче подати апеляцію на рішення суду, така скарга може розглядатись апеляційним судом без повідомлення учасників справи.
Окремо законопроект встановлює особливості захисту репутації кандидатів на виборах — відповідні зміни пропонується внести до Законів України «Про вибори президента України» та «Про вибори народних депутатів України». Так, якщо при розгляді виборчого спору суд встановить повторне або одноразове грубе порушення вимог про заборону поширення недостовірної (не обов’язково завідомо) інформації в ЗМІ чи мережі Інтернет, суд приймає рішення про тимчасове (до закінчення виборчого процесу) зупинення дії ліцензії, про тимчасову заборону (до закінчення виборчого процесу) випуску друкованого видання або про зобов’язання оператора, провайдера телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до відповідного ресурсу мережі Інтернет.
За наявності рішення суду про спростування недостовірної інформації НКРЗІ має приймати рішення про зобов’язання операторів, провайдерів телекомунікацій щодо призупинення доступу абонентів до ресурсу мережі Інтернет, який поширив недостовірну інформацію, до моменту її спростування.
Попри передбачену у законопроекту можливість судового розгляду питання щодо блокування інформаційних ресурсів під час виборів, Коаліція вважає застосування такого заходу непропорційним та надмірним.
У своїй Рекомендації № R (99) 15 “Про висвітлення в ЗМІ виборчих кампаній” Комітет Міністрів Ради Європи наголошує, що будь-які законодавчі обмеження висвітлення виборів мають відповідати принципу свободи вираження поглядів, гарантованому статтею 10 Європейської конвенції з прав людини в інтерпретації Європейського суду з прав людини. Європейський суд у своїй практиці, у тому числі щодо України, неодноразово наголошував на важливості існування вільної політичної дискусії, особливо під час виборів та наголошував, що стаття 10 Європейської конвенції не забороняє обговорення або поширення отриманої інформації, навіть якщо виникають серйозні сумніви щодо її вірогідності, чи інформація виявляється недостовірною попри добросовісну перевірку з боку журналістів.
Зважаючи на це, вважаємо, що передбачене блокування інформаційних ресурсів, особливо під час виборів, суперечитиме праву громадян отримувати та поширювати суспільно важливу інформацію та слугуватиме інструментом цензурування політичної дискусії.
Коаліція також наголошує, що Законопроект не передбачає судового розгляду питання щодо блокування інформаційних ресурсів у не-виборчий період. Видається, що НКРЗІ може самостійно приймати рішення щодо блокування інтернет-видання чи веб-сайту на підставі будь-якого судового рішення, яке стосувалось спростування інформації. Такі повноваження регулятора суперечать міжнародним стандартам, відповідно до яких рішення щодо обмеження доступу до інтернет-ресурсів має прийматися або затверджуватися саме судом і бути конкретним, спрямованим на досягнення чіткої мети та грунтуватися на оцінці ефективності обмежень і ризиків надмірного блокування.
https://medium.com/@cyberlabukraine/аналіз-законопроекту-10139-щодо-запобігання-розповсюдженню-недостовірних-відомостей-у-змі-c27dcce53d06
Борьба за свободу слова отстаиванием права на ложь?
Или я недогоняю смыслов?
Навскидку: в СМИ публикуется какая-то информация об NN.
NN обращается в соответствующие органы с заявлением о правонарушении.
По презумпции невиновности обвиняемый не должен доказывать свою правоту, т.е., что его информация не соответствует действительности.
По логике, сам NN должен информировать следствие о настоящем положении вещей, иначе в чём смысл обращения?
Тогда, если он прав, то ложь действительно должна быть пресечена, или как?
По мнению борцов за свободу слова.
![[kapec]]](https://forum.zap.zp.ua/images/smilies/re/ditched.gif "капец")
![[nexnau]](https://forum.zap.zp.ua/images/smilies/smile_02/smile44.gif "не знаю")
![[32]](https://forum.zap.zp.ua/images/smilies/re/biggrin.gif "зубоскал")
